Дневник войны, глава 203. Удар по типографии – не случайность, а циничный, подлый и хорошо спланированный ход россиян
Украинская журналистка Екатерина Сельдереева специально для читателей «Салідарнасці» описывает, чем живет Украина, переживающая третий год полномасштабного российского вторжения. На этот раз про то, как через уничтожения книги уничтожают нацию.
Почему украинских писателей не знают в мире и почему украинские книги очень редко появляются в мировых библиотеках? Ответ очень прост – писателей убивают, а книги сжигают. Целенаправленно, методично и сотнями лет.
23 мая 2024 года россияне ударили тремя ракетами С-300 по типографии в Харькове. Две ракеты попали непосредственно по печатному цеху, одна – в землю на территории.
На тот момент на территории предприятия было около 65 людей. Семь из них погибло, больше двадцати получили ранения. Чтобі опознать тела двоих пришлось прибегнуть к ДНК-лаборатории.
«Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирають мову»
В Харьковской типографии «Фактор-друк» одномоментно сгорело 50 тысяч книг. За сутки книжный рынок в Украине упал на 30%.
«Уточню, щоб за шоком і гнівом не пройшло повз увагу: Фактор-друк розбомбили рівно за тиждень до Книжкового Арсеналу – якраз, цебто, коли там спішно додруковувалися десятки видавничих новинок, як звичайно «під Арсенал».
Розбомбили прицільно, щоб цих книжок не було; щоб книжкових ярмарків у нас не було, і взагалі, щоб ринку української книжки не було – чверть століття їм вдавалось його тлумити іншими методами, тепер, коли він таки почав спинатись на нозі, в хід пішли бомби та ракети.
І все для того, щоб ми й далі читале російське. Таке-от «прінуждєніє к Булгакову…», – написала в тот день в соцсети украинская писательница с мировым именем Оксана Забужко.
– Письменник Володимир Вакуленко сховав свои рукописи, в яких описував російську окупацію, вдома, в садку під вишнею. Росіяни його вбили. Письменниця Вікторія Амеліна знайшла ті рукописи. Росіяни її вбили. Видавництво Vivat видало рукописи Вакуленка. Росіяни вдарили по друкарні видавництва. Вбили працівників. Знищили тисячі книжок. Розстріляне відродження 21 століття. Вбивці ті самі.
«От так ось звикаєш до всього. Головне – ким ти у всьому цьому залишаєшся», – писав Вакуленко, – резюмировала украинская журналистка и писательница Хрыстына Коцира.
В тот же вечер 23 мая «Новая Пошта» объявила, что будет доставлять все посылки издательства за свой счет до 30 июня. Тысячи людей пошли в книжные и на сайт, чтобы тоже поддержать типографию.
Как написала в своем письме-обращении генеральный директор Vivat Юлия Орлова, разбомбленная типография «Фактор-друк» была одним из самых больших полиграфических комплексов полного цикла в Восточной Европе. История предприятия начинается в 1996 году.
Там печатались почти все издания Украины. Прекращение работы такого масштаба предприятия повлияет на всю сферу книгоиздания в Украине.
Там издавались учебники, детская литература, книги про войну, язык, историю. Россияне уничтожают украинскую книгу и культуру, пытаются остановить развитие нашей нации.
– Ми з вами є свідками нищення європейських цінностей та демонстрації низького рівня розвитку російського суспільства. Впевнені, що ця трагедія не залишить байдужим жодного жителя цивілізованого світу, адже ми усі вже бачили подібне: нищення книг веде до занепаду моралі у суспільстві, – пишет Юлия Орлова.
Поддержать издательство можно здесь
Тем временем, основатель другого украинского издательств – Лаборатория – Антон Мартынов мобилизовался в ЗСУ.
– Прийшла повістка – не піти мені було б дуже соромно перед собою і сином. Тепер моя дружина візьме на себе додаткове навантаження по бізнесу і з дітьми… Сорі, колеги, але я вже сам собі не належу, – написал на своей странице в соцсети Мартынов.
Читайте еще
Избранное